Данило Мартинюк
За Україну через верховенство права і конституціоналізм!

About me

Мартинюк Данило, студент 2 курсу факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». У січні 2019 року взяв участь у форумі молодого політика, який відбувся у Львівській обласній державній адміністрації. У березні 2019 р. взяв участь у роботі школи DRI та Ради Європи ,,Твій перший голос''. Влітку 2019 року був учасником VIII Літньої школи конституційного права,, Верховенство права і конституціоналізм: due process of law і процесуальні права людини’’, яка була організована координаторами проектів ОБСЄ в Україні спільно з Конституційним Судом України. Кандидат на отримання стипендії Президента України.

Political program

Легалізація грального бізнесу 

  •      У 2009 році набув чинності Закон України «Про Заборону грального бізнесу в Україні». Згідно зі ст. 2 Закону, в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. Поняття «гральний бізнес» законодавець визначає як діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера; поняття «азартна гра» визначено як будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.
  •     Зважаючи на визначення грального бізнесу і азартної гри, зрозуміло, що сфера їхньої дії та поширення у суспільстві є величезними. До того ж після набуття чинності зазначеного Закону, в Україні склалась така ситуація - de jure, гральний бізнес законодавством України заборонений і встановлена відповідальність за ведення такого бізнесу (фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України), а de facto - він існує у тіньовій сфері і широко поширений в українському суспільстві.
  •      Саме рівень розвитку сфери послуг є показником розвиненої ринкової економіки, а гральний бізнес є її невід'ємною і важливою складовою. Свідченням цього є розвинений гральний бізнес в США (нелегалізований тільки у двох штатах), де значною частиною доходів бюджетів штатів є податки саме з грального бізнесу (наприклад, штат Невада). 
  •       Тому в умовах пошуку шляхів розвитку української економіки важливою є легалізація грального бізнесу з уподаткуванням в 10% від доходу. Саме таке оподаткування є оптимальним і буде сприяти поширенню якісного та ліцензованого грального бізнесу. 
  •      Втім, закон, який легалізує гральний бізнес повинен чітко закріпити: а) принципи грального бізнесу в Україні; б) процедуру отримання ліцензії для ведення грального бізнесу; в) права і обов'язки   гравців і надавачів послуг; г) відповідальність за порушення положень закону.

Енергетична безпека

     Питання енергетичної безпеки України є архіважливим, адже без належного забезпечення держави паливно-енергетичними ресурсами не буде розвитку, ні важкої, ні легкої промисловості. Зважаючи на певні обставини, Україна є залежною від російських енергоносіїв, і цю проблему намагаються вирішити не одне покоління українських політиків і економістів. Тому мої пропозиції спрямовані на досягнення самостійності української енергетики:

  • залучення інвестицій для розвитку відновлюваних енергоносіїв, зокрема, тепла Землі, сонячної енергії, енергії вітру, води, хвиль тощо. Варто наголосити на геотермальній енергетиці, для районів зі сприятливими умовами геотермальні станції можуть задовольнити місцеві потреби в електроенергії. Особливий потенціал має геотермальна енергетика на Закарпатті, Прикарпатті, у Криму, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Полтавській і Херсонській областях. Геотермальні станції доцільні в технологічних процесах харчової та місцевої переробної промисловості, при виробництві будівельних матеріалів тощо; 
  • залучення інвестицій для розвитку невідновлюваних енергоносіїв (природний газ, нафта, торф, вугілля). Особливо потрібно спрямувати зусилля на розробку нових газових родовищ, адже дослідження свідчать про те, що запаси газу в Україні є досить значними (1 трлн м3), тому збільшення видобутку буде значно сприяти енергетичній безпеці України. Також варто залучити інвестиції для технологічного оновлення нафтопереробних заводів, оскільки потужності величезні, а обладнання застаріле і вже давно потребує оновлення;
  • налагодження міжнародної співпраці у сфері енергетики, залучення науковців для пошуку нових альтернативних енергоносіїв;

Реформа строкової військової служби

     Згідно з ч. 2 ст. 1 ЗУ,,Про військовий обов'язок і військову службу'', військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

     Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, проте цей обов'язок повинен бути скасованим шляхом внесення змін до Конституції України, зважаючи на таке:

  •    військова служба - це, перш за все, професія, яка повинна бути добре оплачуваною і соціально забезпеченою, тому право на вільний вибір професії не може бути порушене;
  •        у більшості держав світу немає військового обов'язку;
  •    скасування військового обов'язку дасть змогу залучити більше коштів у формування боєздатної армії, яка відповідатиме стандартам НАТО; 

Конституційна скарга (розширення предмету конституційної скарги)

   Інститут конституційної скарги є дієвим механізмом гарантії та захисту прав і свобод людини. Згідно зі ст. 151-1 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

   Отже, законодавець закріпив неповну модель конституційної скарги, предметом якої можуть бути тільки положення законів, що були застосовані в остаточному судовому рішенні. Така модель є оптимальною для України, однак варто скористатись досвідом Республіки Польща, де також функціонує неповна конституційна скарга, але дає змогу оскаржити будь-який нормативно-правовий акт, застосований судом в остаточному судовому рішенні чи органом публічної адміністрації. Відповідно до ч. 1 ст. 79 Конституції Польщі, кожний, чиї конституційні свободи або права порушені, має право відповідно до визначених законом принципів звернутися зі скаргою до Конституційного Трибуналу щодо відповідності Конституції закону чи іншого нормативного акта, на підставі якого суд або орган публічної адмі­ністрації прийняв остаточне рішення стосовно його свобод або прав чи його обов’язків, визначених Конституцією.

     Такі зміни потрібні Конституції України, зважаючи на таке:

  • виконавча влада є найрозгалуженішою гілкою влади, яка, як і органи місцевого самоврядування, потребує додаткового контролю. Кожен день органи державної влади та органи місцевого самоврядування ухвалюють величезну кількість нормативно-правовових актів, що стосуються прав і свобод людини. Тому адміністративної юстиції недостатньо для контролю, і cаме завдяки праву суб’єкта права на конституційну скаргу звернутись до органу конституційної юстиції з клопотанням перевірити на відповідність Конституції будь-який нормативно-правовий акт можна забезпечити ефективний конституційний контроль за органами публічної влади, і, відповідно, захистити Конституцію;
  • конституційна скарга є тим інститутом, що здатен захистити певну особу (чи коло осіб) від панівної більшості, яка не завжди має правову мету, оскільки конституційна юстиція є саме тим органом, на який політика має найменший вплив;

  • конституційна скарга є важливим елементом покращення якості законодавства, і дає змогу приватним особам взяти участь у цьому процесі, оскільки у результаті задоволення конституційної скарги закон чи інший нормативно-правовий акт втратить чинність та буде замінений на більш ефективний та такий, що відповідає Конституції і конституційним цінностям нормативний акт.

Інститут мирових суддів

    Систему українського судоустрою варто доповнити інститутом мирових суддів, які б розглядали цивільні справи з невеликою ціною позову (наприклад, доцільно застосувати досвід Італії). Статистика свідчить про те, що українські суди є перевантаженими, тому запровадження мирових судів буде сприяти: а) зменшенню навантаження на суди загальної юрисдикції; б) зменшенню терміну розгляду справ у суді; в) покращенню якості судочинства;

      У цьому випадку можна говорити про виборність посади мирового судді, оскільки до юрисдикції мирового суду будуть віднесені малозначні справи. Саме тому авторететність судді буде засвідчуватись обранням його на посаду вільними виборами, що відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування членами територіальної громади. Втім, щоб не виникало запитань щодо компетентності мирових суддів, до кандидатів на посаду мирового судді будуть встановленні освітні і професійні цензи. 

 

          

    

 

Данило Мартинюк
Political views:Libertarian
Registration date:24.01.2020
Social networks: