Флоріан Порембський
Свобода та незалежність України сумісні тільки зі свободою та незалежністю населяючого її трудового народу, без якого Україна ніщо

Political program

Політика щодо грального бізнесу

 

Колись благополучна, багата країна, сьогодні заповнена злочинцями всіх мастей. Правоохоронні органи кожного дня, на протязі 10 років, закривали очі на гральні точки, говорячи нам про те, що з ними неможливо боротися і раптом, за декілька діб, за командою Арсена Авакова, всі гральні точки були знайдені і закриті. Тобто це не вітряні млини, як нас хотіли та й досі хочуть переконати, просто проблема не у самому гральному бізнесі, чи ще якомусь криміналі, а у том, що правоохоронні органи не охороняють право, тобто не виконують свою роботу. А за виконання цієї роботи відповідальне МВС, та його діючий очільник, який за раптових обставин, не підпав під люстрації зеленої партії, котра сьогодні й продвигає ідею про врегулювання грального бізнесу. Але як врегулювання посприяє зменшенню тіньового сектору, який не буде підпадати під це регулювання? У нас все одно залишиться таж сама корумпована та неефективна, слабка правоохоронна система, яка не здійснює своїх зобов’язань. Все одно залишиться країна, де будь-які закони – це фікція. Україна повинна знову стати сильною та правовою державой. На місці Міністра Внутрішніх Справ повинні бути такі люди, як Георгій Жуков, а не Арсен Аваков, котрий за роки свого керування МВС постійно скаржився на ігровий бізнес, не приймаючи проти нього ніяких дій, аж до цього моменту, котрий обіцяв його повністю викоронити, а сьогодні виступає одним із ініціаторів його легалізації, яка не принесе нічого, крім того, що ще більше людей потягнуться у гральний бізнес, бо останній моральний бар'єр у виді закону буде зламано. Тотальне госпадарювання ломбардів, швидкогрошей та грального бізнесу, що є наслідками лише слабкої держави, вже призводить до зубожіння народу, бо українці сьогодні посягають перше місце по бідності серед європейських народів, а Україна четверта країна Європи по кількості безробітних, та що закономірно, перше місце займає Іспанія, яка є країною-лідером серед зайнятих у гральному бізнесі. Люди, замість того, щоб купувати товари та послуги, будуть спонсурувати гральних бізнесменів, а інших людей будуть годувати казками про єфективну систему по боротьбі із ігроманією. Податкові гроші підуть туди ж, куди всі ці роки відходили гроші за дахування незаконного бізнесу, а не у бюджет. Україна повинна знову стати сильною у внутрішній політиці, а з укріпленням внутрішньої політики, ми станемо сильні й у зовнішній. Як ми можемо розмовляти на одному рівні із сильнішими світовими державами, якщо гниємо ізсередини? Як державу нас ставлять майже в ніщо, а легалізація, хоч і часткова, ігорного бізнесу тільки підтвердить правильність такої точки зору. Куди ділись моральність та справедливість, з якими колись карали злочинність? Чому сьогодні злочинці не бояться поліцію, як грому, а відкривають гральні точки прям навпроти іх відділків, чому державні службовці, із сталевих людей, перетворились на жалюгідні ганчірки, котрими користуються кримінальні авторитети, злочинці всіх рівнів, щоб остаточно перетворити, колись європейську державу, у європейський притон?

Щоб це побороти, пропоную наступні дії:

1. Негайне створення державної планової програми переходу з готівки на електронні розрахунки;

1.1 До прямої відповідальності за втілення цієї програми необхідно притягнути Міністра Юстицій. Кожен місяць він забовязаний робити звіт по єфективністі виконанню плану;

1.2 Можливе створення міністерства кібернетики;

2. Перевірка діяльності правоохоронних органів, починаючи, як мінімум, з 2009 року та повне звільнення вищих керівників МВС, за їх неефективність у справі охорони права;

3. Право обирання міністрів силових структур повинне бути відібране у народних депутатів і віддане народові. Вони мають йти в одному бюлетені навпроти кожного кандидата у президенти України. Тобто народ буде голусувати не тільки за кандидатуру президента, а й тих людей, котрих кандидат у президенти вважає за потрібне й зобов'язується призначити на посади міністрів;

4. Право обирання Генерального Прокурора повинне бути відібране у народних депутатів і віддане народові. Голосування повинне проходити окремо від президентських виборів, кожні три роки;

5. Створення спеціальної правоохоронної інспекції, що буде відповідати за виявлення гральних точок, наливайок та т.д., і відповідати за закриття кожного кримінального закладу у межах одного тижня;

5.1 До прямої відвопвідальності за цю інспекціюнеобхідно притягнути Міністра Внутрішніх Справ. Кожен місяць він забовязаний робити звіт по єфективністі виконанню плану;

6. Заборона будь-яких грошових лотерей;

7. Монополізація державою ринку комп’ютерних клубів ринковими методами;

8. Фінансування державної системи психологічної допомги, ігроманам, алкозалежним, табакозалежним та наркозалежним;

9. Перекриття доступу до гральних сайтів;

10. Покарання усіх людей, що приймали участь у дії ігорного бізнесу на території України, у тому числі притягнення до відповідальності іноземних обличь;

11. Покарання підприємств з розміщення реклами, котрі рекламували заборонені контори.

     

 

 

 

 

Енергетична безпека України

 

За часів незалежності, наша країна втратила велику частину від того величезного енергетичного комплексу, що здобула важким трудом завдяки радянській владі. На момент розпаду Союзу, ми мали 7 нафтопереробних підприємств. На сьогоднішній день, в нас залишилося одне підприємство, підпорядковане групі “Приват” Ігоря Коломойського. Ще в 2004 році ми виробляли 85% нафтопродуктів, на сьогоднішній день ситуація прямо протилежна – 85% нафтопродуктів ми імпортуємо. Шлях до цього був прокладений у 2005 р, коли в країні ситуативно виник гострий дефіцит палива і уряд скасував імпортні мита на нафтопродукти. Неконтрольований імпорт призвів до втрати позицій українських нафтопереробних заводів на ринку. Геологорозвідувальні роботи досі не досягають радянського рівню, та грошей на зведення нових свердловин в нас теж не залишилось.

Радянська Україна, у енергетичному плані, проектувалась, як територія, через яку повинна здійснюватися енергетична експансія СРСР в країни Західної Європи і надання підтримки країнамРЕВ, це й транзит нафти, й транзит газу, й транзит електроенергії. Ті потужності атомної генерації, які ми маємо на сьогоднішній день, будувалися з метою поставок електроенергії для країн Європи, тобто для експорту. У наш час, ми вже давно могли трансформувати власну систему під вимоги ЄС і дивитися на можливості експорту електроенергії в Західну Європу. Проте, перед сьогоднішньою Україною постає вже більш важливе питання: країна стоїть на грані краху електроєнергетичної галузі. З 15 діючих в Україні атомних енергоблоків, тільки 3 були введені у експлуатацію за часів незалежності, проте по суті вони являються радянськими ВВЕР-1000, які по плану повинні були бути введені в експлуатацію на початку 90-их, але роботи по їх побудові затягнулись до 2004-го. Вони частково замінили собою зупинені потужності ЧАЄС. Проте ще 3 енергоблоки досі недобудовані. 30 років – це плановий строк експлуатації одного енергоблоку. 13 з 15 енергоблоків перепрацювали цей строк. Більш того, починаючи з кризового 2014-го року, вони примудряються виробляти від 55% до 60% від загального виробітку електроенергії в Україні. Зараз їх постійно ремонтують й оновлюють, щоб подовжити строк їх експлуатації ще на 10-20 років. Зрозуміло, що постійно подовжувати строки експлуатації ми фізично не зможемо, і якими б витривалими не були радянські енергоблоки, вони не зможуть забезпечувати українців електроенергією ще півстоліття. Питання постає ще й у топливі для них, бо власного виробництва ядерного топлива в нас немає. З 2010 року велися спільні роботи із Російською Федерацією по будівництву під Кіровоградом заводу з виробництва ядерного палива, який зміг би стати важливим елементом енергетичної незалежності нашої країни, забезпечивши українські АЄС паливом українського виробництва, у 2013 році почалися будівельні роботи. Але, з спочатку з економічних, а потім й політичних причин, побудова цього заводу була припинена.

На фоні цього, уряд підвищує населенню тарифи. Але підвищення тарифів веде тільки до зростання соціальної напруги, але ніяк не до покращення ситуації і більш ефективного використання тих ресурсів, які ще є в країні. При падаючих доходах, при згортанні економіки, коли країна знаходиться в економічній кризі, кратне зростання тарифів вбиває платоспроможність населення, вона вбиває оборотні кошти підприємств. Це тільки посилює економічному кризу, тому що без платоспроможного внутрішнього ринку, не один з секторів економіки, котрий в першу чергу повинен бути орієнтований на внутрішнє споживання, не зможе вийти із цього скрутного становища.

Беручи це все до уваги, пропоную наступний варіант дій:

1. Розпочати повномасштабне розслідування по справі корупції, а по перше по розкраданню податків, що мали йти на оновлення державної енергетичної промисловості;

2. Створити зручний для користувачів інтернет ресурс з энергобезпеки України, що буде кожного дня звітувати на що і як витрачаються кошти, а також надавати докази своїх слів;

2.1 За людей, що працюють на цьому інтернет ресурсі, відповідає особисто Президент України;

2.2 Раз на півроку усі працівники інтернет ресурсу мають проходити бесіду із працівниками СБУ;

2.3 Змусити, законодавчим актом, усі СМІ, раз на місяць, публікувати свій звіт по матеріалам з цього інтернет ресурсу. У випадку ігнорування, держава може змусити виплатити штраф й позбавити СМІ свого статусу;

3.  Держава повинна набагато більше втручатися у український ринок нафтопродуктів, виступаючи регулятором та захисником чесної конкуренції, щоб захистити українських громадян від різких коливань цін на ринку та зменшити тіньову економіку у цій галузі;

4. Україна має поставити за мету до 2035 року націоналізувати усі енергетичні підприємства, що були побудовані за радянських часів;

5. Потрібна чітка та довгострокова(25-30 років) стратегія заміни одного ресурса на інший із урахуванням зміни кількості населення, клімату, економіки та т.д. Наприклад з'ясувати, чи буде доцільним замінити населенню газові плити на електронні, щоб зменшити імпорт газу, скільки на це буде потрібно грошей та часу. Але головною умовою для цієї стратегії має бути подальший розвиток атомної енергетики;

5.1 Окремо із вченими, від ядерників до економістів, а також від технічного персоналу АЄС до державних статистів, уряд повинен розробити та затвердити у Верховній раді довгострокову стратегію (на півстоліття вперед) оновлення українських атомних станцій та побудови нових. Також, у цю стратегію повинна входити співпраця в області ядерної енергетики з її світовим лідером – Російською Федерацією, а також залучення її до поновлення робіт з побудови українського заводу по виробництву ядерного топлива. Днями, в Свердловській області РФ, було застосовано МОХ-паливо, що не має в світі аналогів бо зроблено із збідненого гексафториду урану, тобто з уранових відходів. Цю технологію треба перейняти й нам;

6.Введння технологій енергозбереження у будинки за рахунок держави;

7. Підтримувати високий рівень навчання майбутніх робітників енергетичної промисловості в цілому, та атомної енергетики у першу чергу;

8. За наступні 10 років середній рівень заробітної плати працівника української ядерної промисловості повинен дійти до тієї межі, коли він буде дорівнювати середньому рівню заробітної плати працівника російської ядерної промисловості;

9. Фінансування геологічної розвідки;

9.1 Фінансування грошових конкурсів на пошук природних ресурсів;

9.2 Фінансування державою артілів по пошуку та освоєнню природних ресурсів. Надання державою безпроцентного кредиту артілям на срок від 5 до 10 років;

10. Побудова Наукограду, що буде займатися питаннями розвитку енергетики. Це виведе Україну у лідери світової енергетики.

Флоріан Порембський
Political views:Left
Registration date:09.02.2020